Утрехт – це місто, яке заснували, ще древні римляни, побудувавши свій захисний форт. Ми розпочнемо нашу екскурсію з місця, де колись стояв цей римський форт.

Через декілька століть християни обрали саме це місце своїм центром і побудували одну з перших церков у північній частині Європи. Церква стала початком будування чоловічого монастиря, яке з часом стало церковним центром Нідерландів з найвищою вежею в країні. Саме у цьому монастирі мешкав єпископ. Він мав чималу владу та його впливовість простягалась на десятки кілометрів навкруги.

Це звісно мало потужний вплив на економічний розвиток міста. Дуже швидко маленьке поселення перетворилось на місто, в якому вирувало життя та торгівля. Вже у IX столітті Утрехт став найбільшим містом північніше річки Маас. Торговці та майстри з різних куточків їхали сюди аби знайти собі клієнтів. І вони їх знаходили. Але у певний момент в Утрехті природа принесла свої негативні зміни. Добробут та розкіш почали покидати це дивовижне місто. В решті решт почався довгий та тяжкий період економічної кризи з безробіттям та занепадом.

Разом з ним прийшла і зміна віросповідання. Утрехт підтримав визвольну війну проти іспанців і також став протестантським. Це потягло за собою шалені зміни у правлінні містом, побуті та устрої життя усіх мешканців. Церкви стали протестантськими, монастирі зачинили та майже всі зруйнували. З двох десятків вціліли лише декілька. Вони отримали нову функцію, яка не мала нічого спільного з церквою. На територію деяких ми завітаємо та дізнаємось що там було та що знаходиться зараз та помилуємось затишними місцями прямо у центрі міста.

Сьогодні дворівневі канали Утрехта стали головною родзинкою міста. Люди з усіх куточків світу приїжджають сюди аби помилуватись такою красою та мальовничістю. Як же так сталось, що канали течуть там внизу, а будинки висяться високо над ними. Відкрию таємницю: навмисно люди так не створювали, а от про справжні причини поговоримо вже на екскурсії. 

Утрехт наповнений різноманітними легендами та історичними подіями. Тут є місце і дракону, і жінці замурованій у церкві, і Святому Мартіну зі Святою Катериною та багатьом іншим.