Зазвичай іноземці дуже сильно дивуються, коли дізнаються про поширену практику пологів вдома у Нідерландах. Питають про деталі та як саме медицина до цього прийшла. Що саме спонукало до прийняття цього рішення?
Але щоб це зрозуміти, треба поглибитись трошки в історію країни. Ніхто не може сказати напевно коли, але вже в Середньовіччі в Нідерландах були повитухи. Не дивлячись на те, що лікарями були виключно чоловіки, пологи приймали тільки жінки.
Вже у сімнадцятому столітті влада приходить до того, що приймати пологи має також жінка з хоча б базовою освітою.
Так, з 1668 року жінки почали здобувати освіту акушерки. З цього часу за законом тільки вони мали дозвіл допомагати породіллям. Навчання коштувало шалених грошей, але охочих також вистачало, бо за пологи дуже гарно платили. По закінченню навчання треба було скласти дуже складний іспит перед спеціальною комісією.
Після успішно складеного іспиту, жінка мала право розмістити табличку поруч з вхідними дверима свого будинку, що вона – акушерка.
Упродовж часу, додавались різні вимоги та закони. Наприклад, акушерці не дозволялось використовувати аби які ліки, медичні інструменти (виключення тільки клізма). В акушерок не могли бути затовсті пальці. Також треба було бути одруженою, мати власних дітей та бути старше за 25 років. Крім того, акушерка мала вміти писати та читати. Також їм заборонялось спати під час прийняття пологів.
Якщо такого акушера кликали на прийняття пологів, то це означало, що або матір або/та дитина не переживуть пологи.
Пізніше також з’явились чоловіки-акушери, які допомагали при важких пологах у бідної жінки. Їх роботу сплачувала місцева влада.
З середини 18-го століття хірурги також мали скласти окремий іспит по прийняттю пологів. Зазвичай, їх запрошували на прийняття важких пологів.
Вже у 19 столітті акушеркам вдається добитися поважного ставлення до себе з боку лікарів. Це стало відправною точкою в різниці підходу до пологів в Нідерландах та в інших країнах Європи. В той час, як за межами Нідерландів, акушерки без освіти витіснялись чоловіками з медичною освітою, тут надавали перевагу природним пологам під наглядом акушерки.
Ще у вісімнадцятому столітті акушерки починають об’єднуватись у товариства і це дало їм змогу впливати на різні події в країні та закони. Саме завдяки їхньому впливу, жінки продовжують народжувати вдома. Хоча в Парижі чи в тому ж Лондоні пологи в лікарні вже в середині дев’ятнадцятого століття дуже популярні.
Місцева влада Амстердаму також спробувала втілити цю ініціативу та вибрала для цього лікарню Святого Петра. Але ця лікарня і до цього мала погану репутацію, як місце з великою смертністю.
Дуже швидко жінки взагалі відмовились народжувати в лікарнях. Але чому? Вся справа була в лікарях та в їх методах роботи. Вони відмовлялись прийняти, а дуже часто навіть відверто висміювали нові підходи до гігієни. На одному ліжку поруч могли лежати здорова та хвора породілля. Лікарі не турбувались про чистоту рук або градусника, тому що не вірили в те, що таким чином переносяться хвороби від хворої пацієнтки до здорової. Хоча на той час зв’язок гігієни та кількості смертей вже був доведений.
Жінки бачивши таку велику смертність, просто відмовились народжувати в цій лікарні. Тим паче, що якість освіти акушерок упродовж останнього часу тільки покращувалась та стала схожа на справжню професійну освіту.
Сьогодні акушерки — це професіонали своєї справи, які знають що і як робити, та мають змогу використовувати деякі ліки під час пологів.
Народжувати дитину вдома — це звичайна практика і начебто здавалось, що питання де народжувати вже себе вичерпало, але палкі дискусії на тему пологів регулярно з’являються у ЗМІ.
Сьогодні більшість породілля обирає народжувати у лікарні. Єдина причина – це можливість отримати знеболення та зменшити родовий біль.
